6 грудня 2022 з ініціативи Навчально-наукового інституту філології та історії у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка відбулись «Сковородинівські читання», присвячені 300-й річниці з дня народження Григорія Савича Сковороди – мислителя-енциклопедиста, педагога-просвітителя, філософа-мудреця, поета, перекладача, композитора, музиканта, співця, культурно-освітнього подвижника. Подія пройшла у форматі круглого столу.
З вітальним словом до учасників круглого столу звернулись Луценко Григорій Васильович, доктор педагогічних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка і Гоголь Наталія Валеріївна, доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри української мови, літератури та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету. «Сьогодні, коли наша країна щодня виборює мирне і щасливе життя, слова великого філософа є напрочуд актуальними і важливими, оскільки корені його світогляду сягають глибини історії нашого народу, а його концепція життєвої мудрості, філософії свободи, священної любові до Вітчизни вражає й у ХХІ столітті», – зокрема наголосила Наталія Гоголь.
Учені-дослідники з різних освітніх закладів поділились своїми надбаннями щодо творчої спадщини й біографічних відомостей видатного сина українського народу.
Новиков Анатолій Олександрович, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови, літератури та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка висвітлив питання про образ Григорія Сковороди крізь призму драми Олексія Чугуя «Велике пророцтво»; Прокопчук Віктор Степанович, доктор історичних наук, професор кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка розповів про внесок академіка П. Т. Тронька в увічнення пам’яті Г. Сковороди; Алексєєв Ігор Геннадійович, аспірант Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди торкнувся питання про культуру читання і цитування творів Григорія Сковороди; Гриценко Андрій Петрович, доктор педагогічних наук, завідувач кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка розповів про методику використання педагогічної спадщини Григорія Сковороди у процесі викладання навчальних предметів громадянської та історичної освітньої галузі; Артюх В’ячеслав Олексійович, кандидат філософських наук, незалежний дослідник розповів про національні образи Григорія Сковороди; Будянський Дмитро Васильович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри образотворчого мистецтва, музикознавства та культурології Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка висвітлив питання про образ Григорія Сковороди у виставі Сумського музично-драматичного театру ім. М.С. Щепкіна «Григорій і Параскева»; Біліченко Павло Геннадійович, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри педагогіки, психології, соціальної роботи та менеджменту Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка виступив з доповіддю: «Г. Сковорода про педагогічну майстерність учителя»; Медвідь Наталія Сергіївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови, літератури та методики навчання Навчально-наукового інституту філології та історії Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка торкнулась питання мовотворчості Григорія Сковороди в історії української літературної мови; Левченко Максим Андрійович,фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Університету Григорія Сковороди в Переяславі, аспірант 4-го року навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка оприлюднив доповідь «Сковорода і Переяслав: витоки та сучасність».
Усі доповіді були надзвичайно цікаві й пізнавальні, дозволили доторкнутися до багатогранної й невичерпної спадщини Григорія Сковороди, осмислити його постать різнобічно.
Світлана Цінько, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови. літератури та методики навчання
